24 Серпня, 2026 · 7 хв читання

Дифузор підбирають за трьома величинами: засягом струменя, ризиком протягу в зоні перебування і живим перерізом. Витрата повітря — не критерій вибору, а вихідні дані. Два різні дифузори при однаковій витраті дають різні відчуття під ними: один залишає людей у категорії комфорту B, другий виводить дві третини робочих місць за норму.
Нижче — розбір на конкретних числах. Усі значення отримані в тренажері розподілу повітря для одного й того самого приміщення: офіс 10 × 14 × 3 м, 12 робочих місць, охолодження з Δt = −6 K.
| Модель припливного елемента | Витрата, м³/год | Засяг L₀,₂, м | Ризик протягу DR | Місць поза кат. B | Категорія |
|---|---|---|---|---|---|
| Вихровий дифузор 600×600, 6 шт | 2 053 | 2,7 | 11 % | 0 з 12 | B |
| Вихровий дифузор, 2 шт | 684 | 2,7 | 13 % | 0 з 12 | B |
| Щілинний дифузор | 1 069 | 6,9 | 27 % | 8 з 12 | C |
| Сопло дальньої дії | 812 | 9,5 | 21 % | 4 з 12 | C |
Зверніть увагу на другий рядок: витрата впала втричі — з 2 053 до 684 м³/год, — а комфорт не змінився. І на третій: витрата вдвічі менша за перший варіант, а поза нормою вже вісім робочих місць. Комфорт визначає не кількість повітря, а те, як воно рухається.
Найпоширеніша помилка — «додати повітря про запас». Ось що відбувається, коли швидкість у живому перерізі підняти з 2,2 до 5,5 м/с на тих самих шести вихрових дифузорах:
Тобто система стала дорожчою в монтажі, дорожчою в експлуатації, гучнішою — і при цьому люди під нею мерзнуть. Це не гіпотетичний приклад: саме так виглядає більшість скарг «дує з кондиціонера» через півроку після здачі об’єкта.
Нижню межу задає гігієнічна норма — витрата на людину плюс витрата на площу. Для офісу на 12 людей площею 140 м² гігієнічний мінімум становить 655 м³/год. Усе, що більше, потрібно обґрунтувати: тепловим навантаженням, технологічними виділеннями чи вимогами замовника.
Але й опускатися рівно до мінімуму — не рішення. Якщо підібрати швидкість точно під 655 м³/год, ризик протягу падає до нуля, комфорт виходить у категорію A — а вік повітря в зоні дихання зростає до 43 хвилин. Повітря формально свіже, фактично стоїть. У прикладі з таблиці при 2 053 м³/год вік повітря становить 16,7 хвилини.
Робочий діапазон лежить між цими крайнощами, і знайти його можна тільки перевіркою обох показників одночасно — комфорту й віку повітря.
Засяг струменя L₀,₂ — це відстань від дифузора, на якій швидкість повітря падає до 0,2 м/с. Саме ця величина визначає, куди «дострілює» приплив.
Практичне правило: засяг має докидати приблизно до середини обслуговуваної зони, але не бити в протилежну стіну. Якщо струмінь не доходить — під дифузором утворюється зона застою, повітря там старіє. Якщо перелітає — відбивається від стіни й падає людям на голови вже холодним.
У таблиці вище видно, як це працює. Сопло дальньої дії має засяг 9,5 м — воно розраховане на зали й цехи. У офісі 10 × 14 м воно перелітає робочу зону, і чотири місця з дванадцяти отримують категорію C.
Стельовий дифузор випускає повітря настильно, і струмінь прилипає до стелі — це ефект Коанда. Завдяки йому холодне повітря встигає змішатися з кімнатним і втратити швидкість, перш ніж опуститься в зону перебування.
Ефект зникає, якщо струмінь зустрічає перешкоду — балку, підвісний світильник, зміну висоти стелі. У цьому місці повітря відривається й падає вертикально. Тому дифузор ніколи не підбирають без плану стелі: та сама модель у порожньому приміщенні й під балкою дає різний результат.
Δt між припливом і приміщенням змінює траєкторію струменя, а не лише потужність.
Це головна причина, чому опалення стельовими дифузорами працює гірше за охолодження тими самими дифузорами. Взимку систему часто доводиться перерахувати окремо.
Помилка, яку не видно в кошторисі й не чути на пусконалагодженні: витяжна решітка стоїть надто близько до припливного дифузора. Свіже повітря йде найкоротшим шляхом у витяжку, не дійшовши до людей. Формально витрата в нормі, кратність у нормі — фактично зона перебування провітрюється гірше, ніж стеля.
Показник, який це ловить, — ефективність вентиляції ε: відношення концентрації у витяжці до концентрації в зоні дихання. Одиниця означає повне змішування. Менше одиниці — частина повітря проходить повз людей.
Усі числа в цій статті отримані в інтерактивному тренажері розподілу повітря. У ньому 15 моделей дифузорів і решіток, струмінь у 3D, розріз приміщення, карта комфорту за EN 16798 і вік повітря. Ви задаєте своє приміщення і бачите результат одразу.
👉 Відкрити тренажер розподілу повітря
🎬 Огляд тренажера за 3 хвилини
🧮 490 калькуляторів ОВіК
Робочий діапазон для приміщень із постійним перебуванням людей — 2–3 м/с. Нижче 2 м/с струмінь може не добити до потрібної відстані, вище 3 м/с швидко зростають шум і втрата тиску. У прикладі вище 5,5 м/с дало 45 дБ(А) і 11,2 Па замість 1,8 Па.
Це нормальний рівень очікувань для звичайних офісів і громадських будівель. Категорія A — підвищені вимоги, C — прийнятна для приміщень із коротким перебуванням. Категорії визначаються за швидкістю повітря, ризиком протягу DR і температурним діапазоном у зоні перебування.
Кількість визначає не площа, а витрата на штуку при допустимій швидкості в живому перерізі. Розділіть загальну витрату так, щоб на кожен елемент припадало значення, яке дає 2–3 м/с. Далі перевірте, чи покривають засяги всю зону перебування без розривів.
Тепле повітря легше й прилипає до стелі, тому взимку струмінь гірше опускається в зону перебування: вік повітря в зоні дихання зростає, а частина приміщення провітрюється слабше. Охолодження працює навпаки — холодне повітря опускається саме. Тому режим опалення перевіряють окремим розрахунком.
Матеріал підготувала команда HVACb2b — платформи інженерних розрахунків і тренажерів для фахівців ОВіК, продукту MYICODE sp. z o.o. Розрахунки мають довідковий характер і не замінюють проєктну документацію.